Адаптація учнів перших класів до навчання у школі
Вступ до школи є хвилюючим та відповідальним етапом кожної дитини, оскільки в житті відбувається дуже багато змін. Школа – це не тільки навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості. Працюючи з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.
Зі вступом до школи змінюється провідна діяльність, якщо в дошкільному віці – це була сюжетно - рольова гра, то зі вступом до школи на зміну приходить – навчальна діяльність, яка з першим кроком до школи опосередковує систему їхніх стосунків з навколишнім світом. Але мине чимало часу, поки молодший школяр опанує її. Це не відбувається стихійно, як у минулому під час оволодіння грою, а потребує його великих особистісних зусиль, допомоги дорослих – батьків та вчителів. Зміни відбуваються і у характері спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, думка вчителя є значущою. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Адаптація – процес і результат гармонійного входження в навчальний процес, звикання до нового соціального статусу, навантаження, обов’язків та вимог, які висуваються до першокласника. Адаптація дитини до школи – це довготривалий, поступовий процес, тому дитина в цей період вимагає особливої уваги та підтримки з боку батьків, вчителів.
В Новонекрасівському ЗЗСО практичним психологом Лапшиною Іриною Григорівною було проведено моніторингове дослідження адаптації учнів 1 класу. Дослідження проводилось протягом вересня – грудня 2020 р. Обстеженню підлягали учні 1-го класу.
Мета дослідження:
виявлення дітей, які входять до «групи ризику» для подальшої роботи з ними, допомоги їм у адаптації до навчання у школі.
Для досягнення поставленої мети була розроблена Програма дослідження, яка містить наступні методики:
- Проективна методика «Школа звірів» (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.);
- спостереження за класом (дослідження стосунків з колективом);
- бесіди з класоводом (дослідження стосунків з вчителем);
- бесіди з дітьми;
Обстеженню підлягли учні 1 класу (класовод Кіліміченко В.П.)
Загальна кількість респондентів склала 24 учнів.
В результаті дослідження виявлено :
- високий рівень адаптації мають 5 учнів (21 %);
Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання,швидко влилися в колектив, освоїлися в школі,набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.
- достатній рівень адаптації мають 9 учні (37,5 %);
Учні позитивно ставляться до школи, вимоги вчителя сприймають адекватно, навчальний матеріал засвоюють легко, уважно слухають вказівки, пояснення вчителя, виконують доручення без зовнішнього контролю, виявляють великий інтерес до навчальної роботи, старанні, готуються до всіх уроків, займають в класі високе статусне становище.
- середній рівень адаптації мають 9 учні (37,5 %);
Учні позитивно ставляться до школи її відвідування не викликає негативних емоцій, розуміють навчальний матеріал, якщо вчитель пояснює його детально та наочно; засвоюють основний зміст навчальних програм; зосередженні і уважні при виконанні завдань, але при умові контролю з боку дорослих; зосередженні тільки тоді,коли займаються чимось цікавим; дружать з багатьма однокласниками.
- низький рівень адаптації має 1учень (4,2 %).
В таких дітей соціально-психологічна адаптація пов`язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Учні байдуже ставляться до школи ; новий матеріал засвоюють фрагментарно, знають по прізвищах і іменах не всіх однокласників.
Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання в школі є достатній. Учні, які мають низькі показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків та психолога.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Класоводу
- залучати дітей до позакласної роботи;
- проводити у класі групові заходи, щоб діти більше спілкувались, долали свою боязкість, нерішучість;
- частіше звертати увагу однокласників на переваги, хороші якості цих учнів, підвищуючи їх самооцінку.
Батькам:
- Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.
- Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць.
- Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають.
- Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.
- Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.
- Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.
- За будь–якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом першого півріччя. Спокій домашнього життя дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.