ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА
Шановні батьки!
Пропонуємо вам декілька рекомендацій психолога, які стануть вам у нагоді при організації роботи з дитиною вдома.
Стати батьками - дуже легко.
Бути батьками дуже важко.
Коли і з чого починається батьківство? Воно починається з прийняття рішення про те, що ми хочемо мати дитину і готові стати батьками. Це відбувається по-різному в кожній сім’ї. у кращому випадку ми плануємо мати дитину і заздалегідь готуємося до її появи на світ. Здоров’я, емоційний стан та інтелектуальний розвиток дитини залежить від стану фізичного та психічного здоров’я матері під час усього періоду вагітності, а успішність розвитку дитини - від умов життя.
Адаптація учнів перших класів до навчання у школі
Початок навчання в школі - це складний момент в житті дитини. Це пов`язано з новим типом стосунків з оточенням (дорослими та ровесниками), новим видом діяльності (навчанням), появою нових обов`язків та зміною в режимі. Процес адаптації дитини до навчання в школі залежить від багатьох факторів. Це і загальна готовність дитини до навчання в школі, і стан ії здоров`я, і наявність у дорослих, що працюють з дитиною, знань про психологічні особливості дітей даного віку, та прояви шкільного неблагополуччя. Особливість цього періоду зумовлена також іншими психологічними та особистісними змінами.
У вересні – жовтні 2024 – 2025 навчального року була проводена робота по дослідженню адаптації першого класу для попередження можливих негативних явищ на цьому етапі. Обстеженню підлягали учні 1-го класу (класний керівник Кіліміченко В.П.). Загальна кількість респондентів склала 8 осіб.
Метою дослідження було виявлення загальних зон труднощів у адаптації першокласників до навчання в школі, а також дітей, що мають проблеми у поведінці.
В роботі з учнями 1 класу були використані наступні методи:
- Здійснення спостережень за емоційним станом учнів під час освітнього процесу (відвідування уроків);
- Проведення бесід з класним керівником (дослідження стосунків з вчителем);
- Бесіди з дітьми;
- Збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);
- Проведення психологічної діагностики учнів:
- проективна методика «Школа звірів» (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.) - вивчення мотиваційної сфери, ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільної тривожності;
- проективна методика «Що тобі подобається в школі» (Н. Г. Лусканова) - проективна методика, яка допомагає визначити внутрішню позицію школяра до процесу навчання.
Провівши діагностування по адаптації учнів 1 класу, можна зробити наступний висновок:
- високий рівень адаптації мають 0 учнів ( 0 %)
- середній рівень адаптації мають 8 учнів (100 %), ці учні позитивно ставляться до школи, її відвідування не викликає негативних емоцій, розуміють навчальний матеріал, якщо вчитель пояснює його детально та наочно; засвоюють основний зміст навчальних програм; зосередженні і уважні при виконанні завдань, але при умові контролю з боку дорослих; зосередженні тільки тоді, коли займаються чимось цікавим; готуються до уроків та готують домашні завдання майже завжди; дружать з багатьма однокласниками.
- низький рівень адаптації мають 0 учні (0%).
Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання є достатнім, адаптація відбувається в межах норми.
Адаптація учнів перших класів до навчання у школі
Вступ до школи є хвилюючим та відповідальним етапом кожної дитини, оскільки в житті відбувається дуже багато змін. Школа – це не тільки навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості. Працюючи з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.
Адаптація учнів п`ятих класів до навчання у школі
Період адаптації учнів 5 класу до навчання є одним із найважчих періодів шкільного життя. П’ятикласники адаптуються до нових умов навчання так само складно, як і під час вступу до школи. Особливі труднощі в адаптації переживають ті учні, які до п’ятого класу перейшли з іншої школи, а інколи — з іншого населеного пункту. Правильно організована робота над цією проблемою – запорука успішного навчання дітей в школі.
У вересні – жовтні 2024 – 2025 навчального року була проводена робота по дослідженню адаптації п'ятого класу. Обстеженню підлягали учні 5-го класу. Загальна кількість респондентів склала 17 осіб (19 - всього учнів у 5 класі).
В роботі з учнями 5 класу були використані наступні методи:
- Здійснення спостережень за емоційним станом учнів під час освітнього процесу;
- Проведення бесід з вчителями – предметниками;
- Проведення психологічної діагностики учнів:
- методика визначення особистісної адаптованості школяра до зовнішнього та внутрішнього світу (Фурмана);
- методика «Шкала тривожності»;
- анкета «Що приваблює тебе у школі»;
- анкета «Я намагаюся навчатися добре, тому що…»;
Провівши діагностування по адаптації учнів 5 класів, можна зробити наступний висновок:
- високий рівень адаптації мають 1 учнів (7%), у них високий або середній рівень самооцінки; низький або нормальний рівень тривожності; позитивний статус в класі; позитивна шкільна мотивація.
- середній рівень адаптації мають 12 учні (70%), у них присутня трохи занижена самооцінка; нормальний або легкий рівень тривожності; мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, але позитивну шкільну мотивацію.
- низький рівень адаптації мають 4 учні (23%), у них присутня занижена самооцінка, тривожність, переважає поганий настрій, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками.
Аналіз відвіданих уроків, контрольних робіт свідчить, що в оцінюванні навчальних досягнень у 5 класі у порівнянні з початковою школою значних розбіжностей не спостерігається.
Отже, в цілому рівень адаптації п'ятикласників до навчання в середній школі є достатнім. Адаптація п’ятикласників відбувається в межах норми. Виявлено 4 учні з ознаками дезадаптації, які потребують додаткової уваги батьків, вчителів та психолога. Цих учнів необхідно залучати до групових форм роботи, стимулювати будь-які досягнення, створювати ситуації успіху, піднімати самооцінку. Здійснювати індивідуальний підхід у роботі. Створювати умови для комфортного перебування учнів у класному колективі.
"Адаптація п'ятикласників до умов навчання в середній ланці»
"Особистість характеризується не тільки тим,
що вона робить, але і тим як вона це робить»
Ф.Энгельс
Що відчуває дитина (учень, п'ятикласник), опинившись в середній школі? Він - як космонавт, що перелетів з однієї, знайомої і обжитої планети, на іншу-теж трохи знайому, про яку він колись чув, але аж ніяк не очікував, що так скоро тут виявиться! І як добре, якщо побудована система- це своєрідний скафандр, який не тільки оберігає, а й допомагає дитині, піклується про нього, впорядковує обертання метеоритів (батьків, педагогів, школярів) навколо планети "П'ятий клас".
Поради класним керівникам: «Як допомогти дітям впоратися з булінгом»
- Створіть безпечну атмосферу в класі:
Важливо, щоб кожен учень відчував себе у безпеці та знав, що може звернутися до вчителя з будь-якою проблемою. Будьте відкритими для розмов і підтримки. Часто нагадуйте дітям, що школа — це простір, де всі мають право на повагу.
- Навчайте учнів розпізнавати булінг:
Пояснюйте різницю між жартами, конфліктами та булінгом. Учні повинні знати, що систематичне приниження, насмішки або фізичне насильство є неприйнятними. Організовуйте обговорення та вправи на цю тему.
- Вчіть емоційній грамотності:
Допомагайте дітям розуміти і висловлювати свої емоції. Проводьте тренінги або години спілкування, присвячені самоконтролю, емпатії та повазі до почуттів інших. Це допоможе дітям краще справлятися з агресією та конфліктами.
- Будьте уважними до ознак булінгу:
Регулярно спостерігайте за поведінкою дітей в класі та поза ним. Зміна настрою, замкнутість або надмірна агресивність можуть свідчити про те, що дитина страждає від булінгу або сама є булером.
- Розвивайте навички позитивної взаємодії:
Підтримуйте комунікацію серед учнів, яка базується на повазі та співпраці. Організовуйте групові проекти та активності, що сприяють розвитку дружніх стосунків у колективі. Це допоможе знизити рівень агресії та ізоляції окремих учнів.
- Спілкуйтеся з батьками:
Якщо помітили ознаки булінгу або дізналися про ситуацію, яка може бути пов'язана з ним, негайно зв'яжіться з батьками обох сторін — і того, хто піддається булінгу, і того, хто виступає агресором. Спільна робота з батьками може бути ключем до вирішення проблеми.
- Організуйте індивідуальні бесіди:
Проводьте конфіденційні бесіди з дітьми, які потерпають від булінгу. Покажіть, що їхня проблема важлива для вас і ви готові допомогти. Індивідуальна підтримка може значно покращити їх емоційний стан і допомогти з вирішенням ситуації.
- Реагуйте швидко та адекватно:
Якщо ви стали свідком булінгу або дізналися про нього, важливо діяти негайно. Покажіть, що булінг не толерується в класі або школі. Вживайте відповідних дисциплінарних заходів, якщо це необхідно, та обговорюйте проблему з усім класом, щоб продемонструвати, що насильство неприйнятне.
- Запрошуйте шкільного психолога:
У складних ситуаціях залучайте шкільного психолога. Професіонал допоможе дітям краще зрозуміти свої емоції, а також розробити стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях.
- Будьте прикладом для наслідування:
Діти часто беруть приклад зі своїх вчителів. Демонструйте позитивну, шанобливу поведінку у всіх ситуаціях. Показуйте, як можна вирішувати конфлікти мирним шляхом та допомагати іншим, якщо їм важко.
Адаптація учнів десятого класу
У шкільному житті дитини існує три переломні моменти: вступ до школи (1 клас), перехід до середньої ланки (5 клас) і перехід до старшої школи (10 клас), адже в цей час відбувається дуже багато змін.
10 клас - це перехідний період від дитинства до серйозного навчання , розслаблення між двома серйозними етапами навчання (закінчення 9 класу, отримання першого документа про освіту, роздоріжжя - до коледжу, ліцею чи до 10 класу… і літній відпочинок – я вже дорослий , можна подовше погуляти, то, що ж вибрати? Прислухавшись порад батьків – і рішення прийняте – 10 клас).
Рекомендації для вчителів
«Алгоритм дій у ситуації домашнього насильства»
Домашнє насильство – це серйозна проблема, яка може негативно впливати на фізичний, емоційний та психологічний стан дитини. Учителі, які часто є одними з перших, хто помічає ознаки насильства, відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки учня та наданні йому допомоги.
1. Розпізнайте ознаки домашнього насильства
Ознаки можуть бути фізичними, емоційними, соціальними чи поведінковими:
• Фізичні: синці, порізи, опіки або інші травми, які не мають логічного пояснення.
• Емоційні: дитина виглядає пригніченою, тривожною, замкненою.
• Соціальні: ізоляція від однолітків, уникання спілкування, страх перед дорослими.
• Поведінкові: агресивність, різка зміна настрою, відсутність уваги на уроках, часті прогули.
2. Дійте обережно та зберігайте конфіденційність
• Не звинувачуйте дитину, не висловлюйте осуду.
• Створіть атмосферу довіри, щоб дитина могла відкритися.
• Уникайте розмов у присутності інших дітей чи дорослих, щоб не нашкодити дитині.
3. Поговоріть із дитиною
• Виберіть спокійний час і місце для розмови.
• Ставте відкриті запитання, наприклад: “Як ти почуваєшся?”, “Чи є щось, що тебе турбує?”.
• Якщо дитина ділиться деталями, слухайте її уважно, без перебивань, і запевніть, що ви на її боці.
• Уникайте примушування: якщо дитина не готова говорити, не наполягайте.
4. Зверніться до шкільного психолога або соціального педагога
• Негайно повідомте про ситуацію фахівця, який має відповідні компетенції для роботи з такими випадками.
• Підготуйте конкретні спостереження (дата, опис ситуації, ваші зауваження щодо поведінки дитини).
5. Повідомте відповідні служби
Якщо підтверджено факт насильства або є серйозні підозри, повідомте:
• Службу у справах дітей: вона займається захистом прав дитини.
• Поліцію (102): у разі загрози життю чи здоров’ю дитини.
• Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: вони надають психологічну та соціальну підтримку.
6. Дотримуйтесь законодавства
• В Україні домашнє насильство є злочином, і його замовчування може бути розцінено як недбалість. Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству” зобов’язує педагогів повідомляти про такі випадки відповідні органи.
7. Підтримуйте дитину
• Показуйте дитині, що вона не винна в ситуації.
• Підтримуйте її участь у шкільному житті: залучайте до позакласних активностей, створюйте комфортну атмосферу.
• За потреби залучайте шкільного психолога для регулярної роботи з дитиною.
8. Взаємодійте з батьками або опікунами
• Якщо насильство не пов’язане з батьками (наприклад, його чинить інший член сім’ї), обговоріть ситуацію з батьками обережно.
• Якщо батьки самі є агресорами, не вступайте у конфронтацію, а довірте це фахівцям (соціальні служби, поліція).
9. Співпрацюйте з колегами та адміністрацією школи
• Повідомте адміністрацію про свої дії.
• Розробіть спільний план підтримки дитини, щоб забезпечити її безпеку та комфорт у школі.
10. Не забувайте про себе
• Робота з випадками насильства може бути емоційно виснажливою. Спілкуйтеся з колегами, залучайте підтримку адміністрації, звертайтеся за професійною допомогою за потреби.
Вчителі є важливими партнерами у захисті дітей від домашнього насильства. Ваше уважне ставлення, своєчасні дії та підтримка можуть кардинально змінити ситуацію для дитини та допомогти їй у подоланні труднощів.
Вчимося бути толерантними!
Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.
Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Про усунення причин та умов,
що сприяють безвісному зникненню дітей
Дуже актуальним на сьогоднішній день є питання життя і здоров’я дитини, її недоторканість, захищеність з боку держави та дорослих. Адміністрація школи згідно листів Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 23.03.2021 р № 1574 \02\52-01-01, Головного управління Національної поліції в Одеській області від
16.03.2021 р № 3\1146 «Про усунення причин та умов, що сприяють безвісному зникненню дітей» розподілила обов’язки з цього питання серед педагогічних працівників для контролю над відвідуванням учнями шкільних занять та місцезнаходженням дітей.